Як зробити огорожу вашої мрії?

Захищаючи простір ділянки від проникнення ззовні, своїми декоративними елементами суттєво скрашують сумовиту одноманітність ландшафту й допомагають відділити ділянку від безлічі сусідніх. В оформленні огорожі, стовпів, металевих огорож вигадливо переплітаються епохи, художні стилі й віяння архітектурної моди. На жаль, у наш час можна частіше зустріти сіру огорожу з бетонних плит або іржаві металеві конструкції, зварені на швидку руку з арматурного прута, які надають місцевості ще більш сумовитий, а іноді й просто похмурий вид.

Російські огорожі відрізняє особливий характер функціональності: насамперед вони використовуються для того, щоб сховати, сховати, захистити територію конструкції, що й перебувають на ній, і тільки потім переслідуються декоративно-розділові цілі, традиційні для європейських країн. А нерідко до всього цього в нас додається й елемент престижності, причому, в основному, творці заборів уважають так: чому массивнее й непреодолимее - тем шикарнее. Досить нагадує мислення середньовічних феодалів.

Але, проте, забір завжди необхідний. Особлива увага варто приділити фасадному забору, в'їзним воротам і хвіртці, які, як і сам будинок, відбивають смаки хазяїв і повинні сполучатися зі стилем будинку й основним матеріалом забору. Ідея забору або стіни, що огороджує приватну власність, стара як мир. Із прадавніх часів люди обносять свою територію стінами, щоб захиститися від ворога.

Самим яскравим прикладом є Велика Китайська стіна, побудована приблизно за двісті років до нашої ери, що й представляє собою суцільну кам'яну кладку майже у дві з половиною тисячі кілометрів довжиною й шириною, достатньої для трьох вершників. Огорожою й огорожами людина оточувала орні землі - від набігів диких тварин. У середньовічній Європі багато зовнішніх огороджень поряд з оборонним призначенням стали відіграти й чисто естетичну роль; входять у моду відокремлені внутрішні садки, набувають популярності живоплоти.
Матеріали, що застосовуються для обладнання огороджень, мінялися разом з епохою. Найбільш популярними й традиційними протягом усіх століть залишалися природний камінь, кругляк. У середні століття чимало садових стін зводилося із саморобних цегл неправильної форми. З незапам'ятних часів для цих цілей використовувалося дерево.

У наші дні огорож і заборів існує безліч: конструкції з різних каменів, цегельна кладка, частокіл, штахетник, рабица і т.д. Вибір залежить від багатьох обставин: призначення спорудження, стиль оформлення й розміри саду, хто і як буде вести будівництво. Припустимо, ви вже визначилися, де буде зведений ваш забір або огорожа, і представляєте, який вони будуть конструкції. Але перш, ніж прийняти остаточний розв'язок, гарненько подумайте. Адже крім міркувань краси, існує й практична сторона питання.

Довідайтеся, скільки коштує обраний вами матеріал, наскільки він довговічний, чи зможете ви підтримувати таке спорудження в належному стані. Так, суцільні цегельні або кам'яні огорожі - самі довговічні, на й найдорожчі, і вони довго будуються в порівнянні із забором з рабицы або зі штахетника. Якщо ви прагнете мати дерев'яний забір, помніть, що дерево вимагає постійного відходу й ремонту. Для будівництва забору або садової стіни самостійно необхідно володіти певними будівельними навичками. Якщо ж ви не певен у собі, найміть професіоналів або - вибирайте найпростішу конструкцію.