Вимоги Сніпів до фундаментів

Сніп 31-02 пред'являє до фундаментів, стін підвалів і полам по ґрунту вимоги по міцності й деформативності при розрахункових значеннях впливів і навантажень, довговічності. Стіни опалювальних підвалів і підлоги по фунту повинні відповідати також вимогам по опору теплопередачі з умов енергозбереження, по захисту від проникнення усередину конструкції атмосферної й ґрунтової вологи й повітря, по запобіганню нагромадження конденсату водяних пар усередині конструкції.

Загальні вимоги до конструкції. Підстави й фундаменти будинків повинні задовольняти вимогам Снип2.02.01-83. При застосуванні пальових фундаментів слід дотримуватися вимог Снип 2.02.03-85, а при будівництві будинків в умовах поширення вечномерзлых ґрунтів - вимоги Снип 2.02.04-88. Фундаменти на природній підставі слід улаштовувати з монолітного бетону, зборень бетонних блоків або кам'яної (цегельної) кладки. З майданчика під забудову будинку повинні бути вилучені родючий шар ґрунту й рослинність, включаючи коріння, пні й деревні відходи, а також сміття. На ділянках, заражених мурахами (вирубки, просіки та ін.), після корчування пнів ґрунт слід вилучити на глибину не менш 300 мм.

Дно котлованів, траншів, ям для обладнання фундаментів (далі - котлованів) повинне бути зачищене до ґрунту з непорушеною структурою. Підстава з насипних незв'язних ґрунтів повинне бути втрамбоване. Якщо по проекту під фундаментом розташовується траншея із прокладеними комунікаціями, то вона повинна бути заповнена втрамбованим ґрунтом або бетоном класу не менш В 7,5 до оцінки підошви фундаменту. У період будівництва будинку слід передбачити заходи щодо відводу підземних і поверхневих вод з котлованів. У зимовий час не допускається проморожування ґрунтів підстав. Якщо буде потреба на майданчику під забудову будинку повинні бути СП 31- передбачені водозахисні заходи для захисту від підземних і поверхневих вод, до яких ставляться вертикальне планування території й обладнання дренажу.

Глибину закладення фундаментів на природній підставі слід ухвалювати відповідно до вимог Снип 2.02.01. Допускається обладнання мелкозаглубленных фундаментів. Їхнє обладнання повинне відповідати вимогам Снип 2.02.01. При виконанні заходів, що виключають прогрівання ґрунтів під підошвою фундаменту в будинках з опалювальними підвалами або технічними підпіллями, глибину закладення фундаментів слід ухвалювати такий же, як для будинків з холодними підвалами й підпіллями.

Фундаменти слід улаштовувати під стінами, колонами, пілястрами, камінами й димарями. Допускається не передбачати розширення підошви фундаменту під монолітними бетонними стінами підвалу, якщо не перевищується розрахунковий опір ґрунту. Розміри підошви фундаменту на природній підставі слід визначати по Снип 2.02.01. Мінімальні розміри фундаментів допускається ухвалювати по таблиці 5-2 за умови, що проліт балок перекриття, що опираються на фундаменти (стіни підвалів) не перевищує 4,9 м, а розрахункові рівномірно розподілені навантаження на перекриття не перевищують 2,4 кпа. За умови, що ширина простінків менше ширини прорізів, загальна довжина таких прорізів і простінків повинна вважатися як довжина одного прорізу.

Стіни підвалів улаштовують із монолітного бетону класу не нижче класу В 12,5 по міцності на стиск, зборень бетонних блоків або кам'яної (цегельної) кладки. Збірні бетонні блоки повинні бути виготовлені з бетону класу не нижче В 12,5 і відповідати вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 6133 або ДЕРЖСТАНДАРТ 13579.

При навантаженнях на перекриття, що відповідають п. 5.4.5, мінімальні значення товщини стін підвалів, що сприймають горизонтальний тиск ґрунту, залежно від висоти підвалу й конструкції верхньої частини стін допускається ухвалювати по таблиці 5-3.

У місцях обладнання майданчиків обпирання для балок перекриття товщина стіни підвалу на верхній ділянці може бути зменшена до 90 мм. При цьому висота ділянки повинна бути не більш 350 мм. У випадку облицювання зовнішніх стін будинку цегельною кладкою допускається продовжувати це облицювання на надземну частину стіни підвалу. При цьому товщина надземної частини цих стін на облицьованих ділянках може бути зменшена до 90 мм. Лицювальна цегельна кладка повинна кріпитися до стіни підвалу металевими стяжками, розташовуваними із кроком не більш 200 мм по вертикалі й не більш 900 мм по горизонталі. Зазор між стіною підвалу й облицюванням повинен бути заповнений будівельним розчином.

Оцінка верху зовнішніх стін підвалів повинна бути не менш чому на 150 мм вище рівня планування ґрунту. Якщо зовнішні стіни першого поверху мають дерев'яну обшивку або штукатурку по дерев'яному решетуванню мінімальна відстань від низу обшивки (штукатурки) до рівня планування повинне становити не менш 200 мм. 5.5.8 В зовнішніх стінах підвалів з монолітного бетону або кам'яної кладки довжиною більш 25 м слід передбачати деформаційні шви, розташовувані на відстані не більш 15 м друг від друга. Конструкція деформаційних швів повинна перешкоджати проникненню вологи усередину підвальних приміщень і запобігати зсуву суміжних ділянок стін підвалів. Внутрішні стіни підвалів, що не випробовують впливи горизонтального тиску ґрунту, повинні відповідати вимогам внутрішнім стінам і перегородкам.

Наступні вимоги справжнього підрозділу поширюються на колони, стовпи ( з кам'яної кладки) і пілястри, що підтримують прогони перекриттів підвальних приміщень, що несуть навантаження не більш ніж від двох перекриттів, а також на колони (стовпи), що підтримують дахи автостоянок. При цьому довжина балок, що опираються на прогони, не повинна перевищувати 4,9 м, а навантаження на перекриття повинні відповідати. Конструкція колон (стовпів) повинна забезпечувати центральне обпирання колони на фундамент і надійний зв'язок з елементами, що опираються на них, конструкції перекриття. Зовнішні колони (стовпи) повинні бути эаанкерены у фундаментах і з'єднані з конструкціями перекриттів за допомогою анкерних болтів для запобігання вертикального й горизонтального зсуву. Дерев'яні колони при їхній установці повинні відділятися від бетону поліетиленовою плівкою або покрівельним матеріалом.

Розміри поперечного переріза колон (стовпів) при навантаженнях по п. 5.6.1 повинні становити не менш: для колон зі сталевих труб - зовнішній діаметр 73 мм, товщина стінки 4,8 мм; для дерев'яних колон: круглих - діаметр 184 мм; прямокутного перетину - 140 х 140 мм; для монолітних бетонних колон: круглих - діаметр 230 мм; прямокутного перетину - 200 х 200 мм; для стовпів з кам'яної кладки - 250x250; 288x288; 190x390 мм. Ширина верхніх опорних плит колон повинна бути не менш опирающихся на них елементів перекриття. Допускається не влаштовувати верхню опорну плиту для металевої колони, якщо на колону опирається металева балка й конструктивно передбачене їхнє з'єднання.

Пілястри повинні влаштовуватися в стінах підвалів, що мають товщину не більш 140 мм, у місцях обпирання елементів перекриття. Пілястри повинні бути надійно з'єднані зі стіною підвалу по всій висоті. Розміри поперечного переріза пілястр із монолітного бетону повинні бути не менш 50x300 мм, а у випадку їх обладнання з кам'яної кладки - 90x290 мм. Верхня частина стін підвалів і пілястр у місцях обпирання елементів перекриття повинна мати суцільний перетин на висоті не менш 200 мм.

Вимоги цього підрозділу поширюються на підлоги, що не є несучим елементом фундаментів, що й улаштовуються у вигляді монолітної бетонної плити, покладеної на ґрунт підстави або на підстильний шар. Підстильний шар підлоги по ґрунту з утрамбованого щебенів або грубозернистого піску повинен бути товщиною не менш 100 мм. Зміст часток розміром менш 4 мм у цьому шарі повинне бути не більш 10 % по масі. Допускається не влаштовувати підстильний шар під підлогами автостоянок, а також на майданчиках, де ґрунтові гази не представляють небезпеки. Проникання води під підлоги по ґрунту повинне запобігати вертикальним плануванням території й обладнанням дренажу. У випадку укладання дренажних труб поверхня пола повинна мати ухил для стоку води. При наявності гідростатичного тиску підземних вод під підлогами бетонну плиту слід розраховувати на сприйняття гідростатичного тиску.

Між бетонною плитою підлоги й підставою слід укладати матеріал, що перешкоджає зчепленню бетону плити з підставою або скельною породою (наприклад, поліетиленову плівку). Дерев'яні підлоги, що влаштовуються по бетонній плиті, повинні бути виконані з пиломатеріалів, захищених від гниття відповідно до вимог Снип 2.03.11. Покриття ґрунту в неопалюваних підвалах і підпіллях повинні складатися з: а) шару асфальту товщиною не менш 50 мм; б) монолітної плити з бетону М150 на портландцементі товщиною не менш 100 мм; в) шару рулонного гідроізоляційного иликровельного матеріалу або шару поліетиленової плівки товщиною 0,1 мм. Підлоги по ґрунту в опалювальних підвалах і підпіллях повинні складатися з: а) монолітної бетонної плити товщиною не менш 50 мм; б) поліетиленової плівки товщиною не менш 0,15 мм.

Дренаж під підошвою фундаментів зовнішніх стін будинку, зовнішніх стін підвалів або підпіль, а також під підлогами по ґрунту може бути здійснений за допомогою дренажних труб або шляхом обладнання дренажного шару. Дренажні труби й дренажний шар повинні укладатися на ґрунт із непорушеною структурою або на втрамбовану підготовку. Дренажні труби слід укладати із зовнішньої сторони фундаменту або під підлогами по ґрунту таким чином, щоб верх труб перебував нижче бетонної плити підлоги по ґрунту. У стиках дренажних труб повинні залишатися зазори 6-10 мм, що перекриваються зверху поліетиленовою плівкою товщиною 0,1 мм або руберойдом.

Покладені дренажні труби збоку й зверху на висоту не менш 150 мм повинні засипатися дренувальним матеріалом (щебенями або грубозернистим піском) зі змістом не більш 10 % по масі часток розміром менш 4мм.

При обладнанні дренажного шару з матеріалу, відповідного до вимог п.5 8.5, товщина цього шару під підошвою фундаменту повинна бути не менш 125 мм, а в плані шар повинен виступати на 300 мм від зовнішньої сторони фундаменту. На зволожених будівельних майданчиках, де частина матеріалу дренажного шару втапливается в ґрунт, слід збільшувати товщину цього шару з таким розрахунками, щоб товщина незабрудненого ґрунтом підстави шару склала не менш 125 мм. Розташування будинку на майданчику й вертикальне планування ділянки повинні забезпечувати відвід поверхневих вод від будинку. виконані з пиломатеріалів, захищених від гниття відповідно до вимог Снип 2.03.11.