Біологічне руйнування дерев'яних будинків

Одна з найпоширеніших і серйозних хвороб дерев'яних будинків - їх біологічне руйнування. Саме тому здавна наші предки використовували для захисту від нього різні способи обробки - просочення маслом, розчином солі, осмолення. Біологічних ворогів у дерева чимало. Це цвіль, водорості, бактерії, гриби, лишайники. Усі вони - хто повільніше, хто швидше - руйнують дерево, але майже з усіма з них можна боротися за допомогою антисептичних складів. Виключенням із цього правила є гриби-сапрофіти, що є причиною настільки широко розповсюдженої гнили. Мабуть, найбільш відомим грибом-сапрофітом є зростаючий на різних пнях опеньок звичайний. Ну а найстрашнішим ворогом дерев'яних споруджень є білий домовий гриб (не плутати зі шляхетним лісовим білим грибом). Наші предки, які добре знали страшну руйнівну ненажерливість цього гриба - за місяць він здатний повністю з'їсти 4-х сантиметрову дубову підлогу - коли в селі одну з хат вражав цей гриб, негайно її спалювали, щоб урятувати від зараження всі інші будівлі.

Сучасні антисептики діють лише на деякі види сапрофітів, і саме тому із гнилизною впоратися складніше всього. Гнили бувають різнобарвними: червона, біла, сіра, жовта, зелена й коричнева. Червона вражає хвойні породи дерева, біла й жовта - дуб і березу, зелена - балки й перекриття льохів і дубові бочки. Якщо процес гниття вже почався й набрав силу, то кардинально зупинити його можна тільки ретельної осушкой і вентиляцією дерев'яної конструкції. Адже сухе дерево не гниє. А от на ранніх стадіях ще може допомогти хімія - це різні вітчизняні й імпортні дезінфікуючі розчини. Їхнім зараз у продажі чимало. Усі їх можна розділити на дві основні групи: дезінфікуючі й консерваційні склади.

Імпортних дезінфікуючих складів для дерева в продажі небагато, і вони розраховані на нейтралізацію невеликих вогнищ цвілі, лишайників і гнили на ранніх стадіях їх розвитку на внутрішніх і зовнішніх поверхнях. Багато хто з них в основі мають гипохлорит натрію, тобто звичайну хлорку. Невеликий їхній вибір пояснюється тим, що на Заході первинна обробка деревини проводиться відразу ж після того, як дерево спиляне, а вторинна - коли з нього виконується конкретний виріб. Саме тому в західних виробників найпоширеніші склади, розраховані на профілактику виникнення біологічної поразки. У нас первинна, та й вторинна обробка деревини поки зустрічається досить рідко, хоча останнім часом деякі підприємства вже пропонують антисептичні склади й устаткування для обробки деревини під тиском. Така обробка набагато більш ефективна в порівнянні з поверхневої.

Але, поки оброблені таким способом дерев'яні вироби не одержали масового поширення, свою актуальність зберігають, що випускаються вітчизняними фірмами потужні дезінфікуючі консерваційні склади, наносимые безпосередньо на оброблювані поверхні. Вітчизняні антисептичні склади проходять тривалу й всебічну перевірку на безпеку для людини й можуть бути використані тільки в тому випадку, якщо їх діюча речовина внесена в "Довідник пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в РФ". Особливість наших препаратів - їх широкий спектр дії.

Як приклад биозащитных складів можна привести водорозчинний двокомпонентний склад на основі антисептика ХМ-II ( ДЕРЖСТАНДАРТ 23787.8-80). Він забезпечує захист дерев'яних будівельних конструкцій від гниття й червиць і збільшує термін служби дерев'яних конструкцій від 25 до 50 років залежно від умов застосування й експлуатації. Витрата сухого препарату становить приблизно 50 г/м2, а просочувального розчину - 0,5 кг/кв.м. Він не вимивається з деревини, не має заходу й офарблює деревину в зеленуватий колір. При його нанесенні потрібно врахувати, що склад токсичний. Тому він використовується в основному для обробки конструкцій, з якими в наслідок не буде контакту. Це, наприклад, нижні вінці зрубів, полові лаги й балки й т.п. Також для обробки нижніх вінців і балок широко використовують вітчизняні захисні склади КСД, Сенеж і цілий ряд інших. Вони продаються вже готовими до нанесення.

Для конструкцій, що перебувають усередині будинку, що й не зазнають контакту із ґрунтом і зволоженню можна використовувати антисептик ФН ( ДЕРЖСТАНДАРТ 2871-75). Він забезпечує захист дерев'яних конструкцій від биогниения, поразки червицями й цвілі. Цей водорозчинний однокомпонентний склад не офарблює деревину й не має заходу. У результаті його використання термін служби дерев'яних конструкцій залежно від умов застосування й експлуатації збільшується від 15 до 50 років. Витрата розчину препарату состаляет 0,800-1 кг/ м2.

Ситуація з імпортними дезінфікуючими засобами ускладнюється тим, що гігієнічна сертифікація пестицидів і агрохімікатів ( а саме до цієї категорії ставляться засоби захисту деревини), увезених у РФ, не потрібно. Досить наявності свідчення про державну реєстрацію Мінздраву й сертифіката відповідності Держстандарту. Ну а на етикетках цих композицій їх склади вказуються в самому загальному виді, так що навіть фахівцеві важко визначити основна діюча речовина. Тому, якщо на впакуванні імпортного дезінфікуючого складу зазначене, що він призначений для зовнішніх робіт, у жодному разі не використовуйте його усередині приміщення.

Однак, ці склади здатні захистити від поразки або погасити тільки невеликі вогнища гнили, якщо ж має місце серйозна поразка дерев'яних конструкцій гнилизною, виправити ситуацію буде складніше. Є, звичайно, спеціальні професійні реставраційні склади, за допомогою яких нерідко вдається навіть відновити вихідну міцність дерева, але робота з ними під силу тільки професіоналам. А в цілому, найкращим засобом від гнилизни є сухість і гарна вентиляція дерев'яних конструкцій.