Льох з погребнем

Льох з погребнем, або, як ще говорять, з погребницею - випробоване часом спорудження, що досить часто зустрічається в індивідуальному будівництві. Воно складається із двох частин: надземної (погребня) і підземної (власне льох). Льох заглублений під землю приблизно на 2 м, тому влітку в ньому завжди прохолодно, а взимку набагато тепліше, чим зовні. До того ж погребиця створює додатковий екран від проникнення атмосферних опадів і впливу низьких і високих температур. Погребень звичайно використовують як додаткове тимчасове сховище для овочів і як приміщення для складування садово-городнього реманенту, пиломатеріалів і т.д.

Льох розрахований на довгострокове використання, тому його стіни споруджують із міцних матеріалів, наприклад, з монолітного бетону товщиною 20-30 див, каменю або цегли (стіни товщиною 25-30 див), з обапола товщиною 6-8 див, колод діаметром 12-18 див. Усі матеріали надійно ізолюються. Спосіб гідроізоляції визначається конкретними умовами місця будівництва.

Простір між стінами льоху й стінами котловану називається пазухою. Цей простір забивають глиною, заповнюючи його послойно по 20-30 див і ущільнюючи шари, тобто роблять бічний глиняний замок. Якщо льох будується у вологому ґрунті, то по його периметру звичайно роблять приямки - невеликі поглиблення для збору води, глибиною 20-30 див. У міру нагромадження води її потрібно із приямків вичерпувати. Підстава льоху роблять багатошаровим у два приймання. Дно котловану слід вирівняти й щільно втрамбувати.

На підготовлене в такий спосіб дно з метою дренажу насипають шар щебенів товщиною 8-10 див, на який укладають шар м'ятої глини товщиною 2-3 див. Для цієї мети більше підходить жирна глина. Глиняний шар також слід розрівняти й утрамбувати. Потім роблять бетонне заливання товщиною 10 див. Після того як бетон схопиться, а на це буде потрібно 10-15 днів, на бетонну підготовку кладуть цементно-піщану стяжку товщиною 5 див і загладжують її сталевою кельмою.

Перекриття льоху роблять міцним. Для утеплення перекриття найчастіше використовується керамзит, цегельний щебені (попередньо просіяний), можна використовувати мохи. Теплоізоляційні матеріали укладаються на глиняне змащення товщиною 3 див. Льох обладнають люком розміром 70 x 70 див. Під люком установлюють сходи. Сходи для більшої стійкості й зручності користування рекомендується встановлювати під нахилом.

Стіни погребицы можна робити з різноманітних матеріалів. Найбільше часто застосовуються цегла, черепашник, камінь, ошкуренный обапіл товщиною близько 5 див, саман та ін. Дах погребицы звичайно двосхила, полегшена. Для захисту стін від атмосферних опадів роблять широкі звиси. Покрівлю роблять із суцільного дощатого решетування, покритої руберойдом або азбестоцементними аркушами.

Із зовнішньої сторони стін погребицы роблять глинощебеневе вимощення шириною не менш 1-1,2 м з ухилом 1:10. Стіни погребицы заглубляют на 50-70 див. Двері для погребицы роблять із товстих щільно пригнаних дощок товщиною не менш 4-5 див. Ще кілька слів про вентиляцію. Для того щоб створити сприятливий температурно-влажностный режим, у такому льосі повинна бути двоканальна вентиляційна труба. Тільки в цьому випадку можна чекати ефективного повітрообміну.