Характеристики різних типів деревини

Фарбування деревині надають барвні дубильні речовини, що перебувають у її клітковині. Переважають деревні породи з теплими відтінками (жовті, охристі, червоні, червоно-коричневі, коричневі), але зустрічаються зелені, сині, фіолетові й чорні породи деревини. Жовтий колір має деревина ялини, ялиці, липи, берези, осики, граба й ін. Усі ці породи відрізняються між собою широким спектром відтінків ( від білувато-жовтого до жовто-червоного). Бурий колір властивий деревині кедра, тополі, бука, модрини, вільхи, груші, зливи й ін.

Коричневі відтінки мають волоський горіх, черешня, яблуня. Фіолетовий колір є відмітною рисою бузку і ядра бирючини. Умови, у яких росте й розвивається дерево, впливають не тільки на текстуру його деревини, але й приводять до різних відхилень від будови й розвитку стовбура. Це, у свою чергу, може викликати наявність різних пороків, що накладають обмеження на область застосування деревини. До таких відхилень відносять різні скривлення стовбура, нарости, сучки й розвилки по його довжині, що викликає порушення в самій текстурі, зміна її кольору, що й виявляють вплив на механічну міцність деревини.

Тріщини з'являються в деревині в міру її росту. На їхній утвір впливають природні фактори й внутрішні напруження, що виникли в стовбурі. Розрізняють морозні, отлупные й метиковые тріщини. Морозні тріщини з'являються в результаті розширення внутрішньої вологи при сильних морозах. У результаті виникають наскрізні тріщини, спрямовані радіально.

Внутрішні напруження, що виникають у стовбурі, приводять до появи отлупных (відшарування друг від друга річних шарів) і метиковых (, що йдуть уздовж стовбура від комеля до вершини) тріщин. Крім цього при сушінні деревини можуть з'явитися тріщини, що є результатом усушки. Сучки виникають у місці проростання гілок і значно знижують цінність деревини. У місцях сучків зменшується механічна міцність деревини, тому що після висихання сучок втрачає зв'язок з основою й послабляє конструкцію. Крім цього, сучки впливають на зовнішній вигляд текстури деревини, призначеної під прозору обробку.

Косослой (нахил волокон) являє собою різні відхилення напрямку волокон від поздовжньої осі дерева. Деревина з таким пороком погано сприймає поперечне навантаження. До різновидів косослоя можна віднести свилеватость (хвилясте розміщення волокон) і завиток (місцеве скривлення річних шарів). Прорість - дефект на ділянці дерева, що виник у результаті механічних ушкоджень клітковини. Така ділянка деревини псує зовнішній вигляд і утрудняє обробку. Часто в цьому місці зустрічаються грибні плями й засмолки. Грибні поразки деревини виникають у результаті впливу на неї гнильних процесів. У результаті цього змінюються механічні властивості деревини і її колірні тони.